У ці дні до Пратуліна з’їхалися поломники з усієї Польщі. Pазом з владиками, багатою кількістю священників і мирян з інших парафії Польщі, ми молилися за мучеників, простих селян, які віддали своє життя за католицьку Христову віру у 1874 році.
Опісля відвідалисьмо Неоуніцку Церкву св. Нікіти – Мученика в Костомлотах, де чекав на нас парох цієї Церкви – o. Петро. Він розказав нам історію про Церкву і парафію.
Нічліг чекав на нас в Коднію у великім паломницкім центри.
Наступного дня 17 березня ми поклонилися Матері Божій в Яблоні. Тут Мати Божа явилася багато разів від 28 квітня 1875 р. до 12 березня 1876р. унітам – грекокатоликам, які раніше були страшно катовані царськими жандармами. На поли біля Яблоні, миряни бачили раз Богородицю, іншим разом Йосафата Кунцевича, котрого також вбили московські православні. Вони не завагалися вбити Архиєпископа топором 12 листопада 1623р.
Того ж дня ми поклонилися мощам Йосафата Кунцевича, які були 200 років переховуванні у Церкві Отців Базилян Народження НДМ в Білий Підляскій. Тут пробощ теперішнього костіола старавсь пояснити нам історію розподілу Церкви на східню і західною у 1054 році.
Також вспіли ми помолитися – відправити Панахиду на кладовищі в Ціціборі Великoмy за уніцких мирян, які були хоронені нічами, щоб не піддатися московськім попам. Їхній парох o. Йван Старкевич сидів у вʼязниці в Седльцах, там помер і похований також на тім кладовищі.
По смачній регенерації тіла , ми повернулись до дому, вдоволені, по так овочній прощі.
Дуже дякуємо отцю Станіславу і сестрі Бернардетті за очолення нашої прощі і усім учасникам прщі.
Емілія Мельник
Foto: Емілія Мельник
