„Українська сакральна спадщина у Польщі як показник кондиції переселених в операції «Вісла»”- під такою назвою відбулася зустріч у парафіяльному залі при церкві Пресвятої Богородиці у Ольштині в неділю, 6 листопада цього року. Гостіей та прибулих парафіян привітали Отець парох Іван Галушка і голова Парафіяльної ради Іван Курий. Зустріч провела Ярослава Хруник з Радіо Ольштин. Такі дискусії і зустрічі проводяться в серії „Жива Парафія”.
Обговорювалася тема покинутих українських цвинтарів, зокрема цвинтаря у Вербиці.
Цвинтар у селі Вербиця на самому кордоні з Україною довгі роки після виселення українців, без догляду перетворювався на руїну. Багато кам’яних пам’ятників під впливом негоди розпадалося, хилилося, падало. Деякі вже встигли сховатися в пухку вербицьку землю. І так тривало до 2014 року. Тоді колишні мешканці Вербиці кілька тижнів поспіль ремонтували старі надгробки під час літнього консерваторського табору. Вдалося їм відремонтувати близько третини пам’ятників. Праці продовжувалися також в наступних роках і тепер більшість цвинтаря вже впорядкована. Завершення праці на цвинтарі планується до червня 2017 року, коли буде відзначатися сімдесята річниця акції “Вісла”.
Як переконують, зібрані цього року товариством „Вербицька земля” свідчення – Вербичани їздили до рідного села, ще у 50-х, 60-х, 70-х, 80-х рр. Вже тоді, мимо заборон, вони намагалися відновляти поодинокі пам’ятники на місцевому цвинтарі. Однак, щойно у 90-х р. вперше з’являється можливість насправді рятувати малу сакральну архітектуру Вербиці. У 1990 р. колишні виселенці, тепер жителі Ельблонщини й Ольштинщини організуються та городять і порядкують кладовище. У 60-у річницю виселення постає у Польщі згадане раніше товариство „Вербицька земля”, а в центрі його пріоритетів – реставряція некрополю. У 2014 р. починається І консерваторський табір у Вербиці. Все таки, треба підкреслити, що якби не ініцятива та клопотання навколо цього цвинтаря попередніх поколінь, сьогодні не було б вже що рятувати…
Про реставрацію цвинтаря у Вербиці розповіла др. Ольга Кіх—Маслей з Ягеллонського університету з Кракова у доповіді „Цвинтар – депозитарій культурної спадщини села на польсько-українському пограниччі”. З доповідями також виступили Марко Мельник, проф. UWM з Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині – „Українські цвинтарі Любачівщини” та колишній вчитель Михайло Шумада – „Спогад про видатного діяча села Вербиця”.
У конференції і дискусії „Українська сакральна спадщина у Польщі як показник кондиції
переселених в операції «Вісла» – моє село, мій досвід, мої зауваження” взяли участь близько ста зацікавлених.
