“Щоб ми пам’ятали голодомор
Господи, не дай нам пройти це знов”
Це 22-рік, це 33-рік, це 46-рік. Голодомор… Голодомор… Голодомор….
В останню суботу листопада українці у всьому світі вшановують пам’ять жертв Голодомору. Офіційно пам’ятну дату відзначення голоду в Україні запроваджено у 1998 році указом Президента Леоніда Кучми.
У неділю 27 листопада вірні ольштинської парафії Покрова Пресвятої Богородиці схилили голови в скорботі та запалили свічки пам’яті, щоб віддати шану, тим, яких скосив Голод 1932-33рр. Учні гімназії Міжшкільного пункту навчання української мови підготували словесно-музичну програму-спогад про мільйони українців похованих без труни й молитви, позбавлених могили й шани під заголовком Збережи Господи пам’ять про них на віки вічні, а ми збережемо їх у серцях наших. Гімназисти запропонували увазі глядачів зворушливу композицію віршів, у яких наголошувалося на безпорадну смерть найменш захищених тобто дітей. Їхня програма була побудована на журливому пісенно-музиному супроводі, який мав донести стражденний плач і біль голодної країни до сердець присутніх. Глядачі, поринаючи у далекі, страшні тридцяті роки духовно пройшли дорогою хресної путі мільйонів заморених голодом українців.
Спектакль підготовлений dr Mirosławą Czetyrba-Piszczako
(foto: Znigniew Piszczako i Tadeusz Ferenc, kamera Jan Kuryj)
