У суботу, 13 липня, у Хшанові на площі біля каплиці зібралися численні прочани з різних куточків Вармії та Мазурів і регіону Мазовії. Від 1947 року це місце стало духовним прибіжищем для переселених греко-католиків, де вони могли виливати біль своєї душі та відчути силу Божої ласки. Саме тут, понад 70 років тому, отець Мирослав Ріпецький став правити перші богослужіння в рідному обряді та на рідній мові. У перші роки після переселення Хшаново було єдиним, у північно-східному регіоні Польщі, активним центром релігійних практик наших предків. І до сьогодні на свято апостолів Петра й Павла зберігається традиція прощей до цього місця на спільну молитву. Приибуваючи до цього особливого для українців села паломники приносять вдячність за отримані блага та складають молитви за здоров’я рідних і близьких.
Цього року свято було особливим з приводу відзначення 130-річчя від дня народження о. Ріпецького. Доповідь про життєвий та професійний шлях цієї знаметиної людини підготувала журналістка ольштинського радіо, Ярослава Хруник. У спогадах було використано архівні матеріали та особисті звукозаписи журналістки. Почуте спонукало не одного прочанина задуматися над тим, як сформувалася б наша релігійна свідомість, наша національна тотожність, почуття любові до рідної культури та традиції без участі о. Ріпецького у духовному відновленні «покалічених та пригноблених морально» українських переселенців. Моживо, що громада українців Вармії та Мазурів розчиннилась б у польському морі асиміляційного процесу. Спогади людей, які зустрічалися з отцем Ріпецьким завсідчують величність цієї людини.
У п’ятницю, у день празника апостолів Петра і Павла, була відслужена вечірня, яку очолив владика Володимир Ющак, єпарх Вроцлавсько-Гданський у супороводі священика Тимотея Феша та діакона Богдана П’єтночки. У каплиці, розташованій у будинку старої школи, перед іконою Матері Божої Неустанної Помочі пролунав спів ольштинських хористів під музичним керівництвом Мирослави Головач, випускниці дяко-реґентської школи, яка була організована Реґентським інститутом Перемисько-Варшавської архиєпархії.
Звичайно, свято в такому масштабі не могло б відбутися без допомоги активних добровольців. Наші парафіяни Данило та Орест Ромасюки допомагали у наголосненні релігійних урочистостей та співпраці з журналістами гданського телебачення.
Хшаново, як кажуть тутешні українці – це не просто „щорічний празник”. Хоча тут місцевих українських парафіяни не надто багато, то все ж таки серце маленького села б’ється своїм ритмічним, глибоко духовним життям. Зараз отець Григорій Столиця завідує центром духовної допомоги, де кожен може скористатися індивідуальними реколекціями для відновлення свого внутрішнього світу. Дуже важливим елементом цього місця є щомісячні молитви за оздоровлення. У цей день бажаючі можуть приступити до тайни покаяння, єлеопомазання хворих та отримати особисте благословення священика і попросити духовенство або молитовну групу про особливу молитовну підтримку. Таким чином отець мітрат Мирослав Ріпецький постійно живе в наших серцях і спогадах.
Андрій Фараньчук, Мирослава Четирба-Піщако
W sobotę 13.07 z różnych zakątków Warmi-Mazur i Mazowsza na plac przy kapliczce w Chrzanowie przybyły rzesze pielgrzymów. Miejsce, będące nieprzerwalną kontynuacją nabożeństw w ojczystym języku dla grekokatolików od czasu przesiedlenia, ma bardzo wielkie duchowe znaczenie i w dniu dzisiejszym. Święto parafialne apostołów Piotra i Pawła przyciąga co roku rzesze wiernych na wspólną modlitwę. Alejki wokół placu z poustawianymi konfesjonałami od rana oblegane były przez osoby pragnące pojednania z Bogiem, oczekujące pokoju w duszy. Jadąc w to miejsce przynosimy podziękowania za otrzymane łaski, przynosimy modlitwy za zdrowie dla bliskich. W czasach gdy była to jedyna czynna placówka dla praktyk religijnych naszych przodków w całym regionie Polski północno wschodniej niezłomną rolę odegrał ksiądz mitrat Mirosław Ripecki.
W tym roku wspominamy jego 130 dzień urodzin. Każdy z nas może odpowiedzieć na pytanie jak mogła by wyglądać nasza świadomość religijna, umiłowanie do kultury przodków i czy w ogóle bylibyśmy w tym miejscu dzisiaj czy też ulegli byśmy założeniom asymilacji.
W nastrój duchowy święta Piotra i Pawła wprowadziły nas poprzedzające sobotnie wydarzenie liturgijne nieszpory ( weczirnia ), która była odsłużona w piątek o godzinie 19. Przewodniczył biskup Diecezji Wrocławsko-Gdańskiej Włodzimierz Juszczak przy współudziale księdza Tymoteusza Fesza i diakona Bogdana Pietnoczki. W kaplicy w budynku starej szkoły przed ikoną Matki Boskiej Nieustannej Pomocy rozbrzmiewały śpiewy liturgijne prowadzone przez chórzystów z olsztyńskiej parafii przygotowanych na tę okoliczność przez Mirkę Hołowacz.
Sobotnie nabożeństwo zostało poprzedzone półgodzinnym wspomnieniem o księdzu Mirosławie Ripeckim przygotowanym na podstawie archiwalnych materiałów zapisów audio przez naszą parafiankę Jarosławę Chrunik. Wspomnienia osób znających księdza Ripeckiego uświadamiają nam jak niezwykłą był on postacią.
Liturgję w asyście wielu księży, diakona i ministrantów także i z naszej parafii poprowadził biskup Diecezji Wrocławsko-Gdańskiej Włodzimierz Juszczak.
Chrzanowo to nie tylko „coroczny odpust”. Miejsce to, choć miejscowych parafian nie ma już zbyt wielu tętni swoim rytmicznym, głęboko duchowo życiem. Ksiądz Grzegorz Stolycia prowadzi tu ośrodek pomocy duchowej, gdzie można odbyć indywidualne rekolekcje, odzyskać wewnętrzny spokój. Innym bardzo ważnym rytmem tego miejsca jest comiesięczne nabożeństwo o uzdrowienie.
Można w taki dzień skorzystać z sakramentu pokuty, namaszczenia chorych, uzyskać osobiste błogosławieństwo kapłana oraz poprosić o szczególną wsparcie modlitewne zebranych tego dnia kapłanów czy też grupy modlitewnej. W taki to sposób ksiądz mitrat Mirosław Ripecki żyje nieustannie w naszych sercach i pamięci.
warto również przeczytać ze strony diecezji Przemysko-Warszawskiej
фото: Іван Курий,
